kahl_igel

чи як було написано в нашому тренажерному залі- "дорога в тысячу миль начинается с малого шага", якось так здається.
коли я вчився кататися на ковзанах- я одягав власне ковзани, ствав на лід і... звісно падав. причому падав завжди на гузно, бо так менш боляче. потім забив сідало і вирішив спробувати падати вперед. раз гепнувся, другий, а потім відштовхнувся і поїхав! хоча зрештою знов впав. проте тіло запам'ятало що центр ваги при русі потрібно переносити вперед. далі вже йшла механіка, і зрештою через кілька тижнів я гасав по кризі як має бути.
коли я вчився їздити на велосипеді я ставив його до стіни, видерався на нього, відштовхувався, і... ну ви здогадалися. так тривало кілька днів, потім руки самі собою стали довертати кермо так, щоб втримати рівновагу. тоді до мене доперло що кермо на велосипеді не тільки засіб керування а й засіб для втримання рівноваги. ну а далі знов та сама механіка.
найгірше було з плаванням. років до дванадцяти я не вмів плавати. з мене сміялася мало не вся вулиця. і одного дня я вирішив що краще втоплюся ніж терпіти таку ганьбу. лягав на воду, гамселив руками і ногами щосили, проте щоразу занурювався з головою. зрештою, наковтавшись води, став молотити кінцівками все слабше і слабше. зрештою просто ліг на воду. і вона мене тримала! ми всі на 80% складаємось з води, тому тіло практично не зануоюється в воду, якщо її не збурювати зайвими рухами. але людина вперто вважає що потрапивша у воду потрібно щосили борсатись за своє життя. причиною цього є панічний страх перед чужлю стихією (я в принципі й досі не дуже довіряю глибокій воді та висоті, хай там яка страховка).
як писав Марк Твен у "Приборканні велосипеда":

"когда от менячто-либо требовалось, моя натура, привычки и воспитание заставляли меня поступать известным образом, а какой-нибудь незыблемый и неведомый мне закон природы требовал, оказывается, совершенно обратного. Тут я имел случай заметить, что мое тело всю жизнь воспитывалось неправильно. Оно погрязло в невежестве и не знало ничего, ровно ничего такого, что могло быть ему полезно. Например, если мне случалось падать направо, я, следуя вполне естественному побуждению, круто заворачивал руль налево, нарушая таким образом закон природы. Закон требовал обратного: переднее колесо нужно поворачивать в ту сторону, куда падаешь. Когда тебе это говорят, поверить бывает трудно. И не только трудно — невозможно, настолько это противоречит всем твоим представлениям. А сделать еще труднее, даже если веришь, что это нужно. Не помогают ни вера, ни знание, ни самые убедительные доказательства; сначала просто невозможно заставить себя действовать по-новому. Тут на первый план выступает разум: он убеждает тело расстаться со старыми привычками и усвоить новые." (с)
тобто- не вірте свому тілу, покладайтеся на розум, спостерігайте, мисліть, аналізуйте.

а до чого вся ця тирада? просто намагаюся зараз освоїти нове для себе- гру на гітарі. і знову клятий організм відмовляється чинити правильно))) проте- "если долго мучиться- что нибудь получится".
і наостанок- саморозвивайтесь. в будь-якому напрямку, це просто нереальний кайф коли розумієш що сьогодні ти можеш більше, ніж вчора)

вы- нацисты проклятые,
убивали людей вагонами!
нету на вас Судоплатова,
Ворошилова нет, Буденого,
нету на вас Сталина,
Косиора, Петровского,
Микояна нету, Булганина,
Ленина, Берии, Троцкого,
Тухачевского нету и Якира,
Николая Ежова с Ягодою...
коммунисты! давно пора
нам покончить с фашистскою кодлою!
соберемся мозгами холодными,
сердцем жгучим, руками чистыми
и раздавим змею подколодную,
навсегда разберемся с фашистами!
не забудем советскую родину!
всех бандеровцев пустим под нож!..-
так кричала старушка юродивая-
а с юродивой что возьмешь?

ПМ- дякую пані Олені за чудовий репортаж)

ось накого справді схожий на цій фотці мєдвєдєв. і продовжуючи такму схожостей:

наглый хачик с сыном гулял,
прохожих он пидорами обзывал.
ботинок въебался в харю дебила-
так хачик узнал что есть Белая Сила.

с дньом раждє\нья кагбе.
так що мало не було.
піздєцнахуйблять!

начінаєм асваювать заново ібо в руках не тримав років з 12)))))
Наталі Юріївна, респект вам і +багато!

хтото може об'яснить шо це за камісари в ссаних тужурках? О_о і ваабщє... "шо за бляді, шо за росклади?!" (с)

ПМ- таваріщі актівісти, активніше піарим на майбутнє заходи, а то я про більшість акцій дізнаюся вже після їх завеншення(((

випадково вчора втикнув програмку "готовий відповідати" на "україні" з Тягнибоком. чесно кажучи раніше практично не чув його виступів, а це послухав трохи- сподобалось. хотілось би відмітити:
1) Тягнибок на диво меткий та кмітливий оратор- говорить шпарко, практично не роблячи паузу на роздуми, причому відповідає майже завжди по суті питання.
2)відповідає аргументовано, причому по всіх питаннях.
3) не боїться жартувати, причому жартує доречно, відчувається почуття гумору.
4) не дає затягти себе на слизьке
5) не боїться виступати перед вороже налаштованою аудиторією.
з недоліків відмічу боязкість перед навішуванням ярлика радикала, намагається бути націонал-лібералом. а в цілому- твверда п'ятірка. чекаю передвиборних дебатів- не думаю що хтось зможе скласти йому гідну конкуренцію, хіба тимощенко, вона ще той демагог. ну і аж ніяк не відверто тугий янукорвич чи гумовий ющенко.

ілі хтото ше вірить шо рубін з інтером скатають нічию а ми взздрючим барсу?
зотілось би вірити...

спокойной ночі, кібердрочер.

зализано рани-
та підрізано крила,
розкуті кайдани-
та воля не мила.
вогонь боротьби
підіймав нас на ноги,
та розкуті раби
не знаходять дороги.
ми встали з колін-
та не знаєм навіщо,
ми прагнули змін-
а знайшли попелище,
й вмиваємось попелом
страчених мрій
чекаючи зопалу
нових месій.
пригріли під боком
мерзеного Юду,
нарекли пророком
й чекаєм що буде,
і молимось багато,
та Бог не поможе-
себе рятувати
сам мусить кожен.
(23.11.2005)

нарешті сазрєл.
ета був мегапісдєц. тітці моїй стукнуло полтос, і по сєму поводу довелося тулити на малую родіну. россупонбватись шо там було за празнєство ні буду- і так всьо панятно: бухаловка, обжираловка, дикі танці і міряння хуями в стілє калхоз. нас з братухою це вкінець закумарило, роздавили банкук на двох (за шо уважаю брата- так це за то, шо з ним можна випить просто дофіга і не п'яніти) і пішли прогулятися. вротмнєногі! такої кількості бухої абарзєлої бидлоти я не бачив навіть в день києва на гідропарку. єслі би не брат котрого в місті мало-мало знають думаю закінчився б цей променад плачевно. на другий день зустрів славка, посиділи трохан. походу старі двіжі розсосалися- сім'я, робота, то-сьо, от молодняк і кіпішує. по друге місто активно будується і вся та урлота шо раніше їздила в маскву та київ джумшутити зараз знову повертається. коротше не місто а балаган. їхав таксівкою на потяг- по рації тільки йдуть замовлення типу "з такогото бару в такий", "з такої то вулиці в бар", з такого то бару в більярдну"...
одне слово, провінція маргіналізується. раніше думав після універу вертати додому, а зараз чьото стрьомно. отакі пироги.

деті, алкоголь то зло, ні пєйті його.
детальніше про вихідні відпишу пізніше, зараз піду дихати осінню- кажуть помагає.

жуть стало лучше. жуть стало веселей.

вчора ходив на презентацію бульбиного пекельного козацького календаря. шо скажу, гаспада, презентація прашла на ура. патом відбулися виступи поетів-пісенників. отримав мегазадоволення. одним словом це тре було бачити і чути, а хто не прийшов- той сам собі дурак, от. більше писать не можу боболять руки.